Урок № 7   7 клас  

Тема  уроку : Ландшафти материків, закономірності їх поширення на рівнинах та в горах: широтна зональність і вертикальна поясність. Дослідження «Ландшафти у минулому і тепер».

Мета:  продовження формування знань про закономірності географічної оболонки,  формування первинних практичних навичок працювати з картою географічних поясів і природних зон, сприяти екологічному вихованню школярів на основі матеріалу про зміну природних комплексів людиною та необхідність їх охорони; продовження розвитку навичок виявляти та пояснювати взаємозв’язки у природі; розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння, вільно користуватися різними джерелами географічних знань

Операційні цілі:

називає: природні зони;

показує на карті: природні зони;

пояснює: широтну зональність і вертикальну поясність;

визначає: за картами географічних поясів і природних зон – переважаючи типи ландшафтів на різних материках;

оцінює: значення знань про формування природи материків

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи

Терміни та поняття:  природна зона , широтна зональність, висотна поясність

Хід уроку

I.                  Організаційний  момент

 II.  Актуалізація опорних знань

Прийом «Лови помилку картографа»

Учитель показує на карті географічні об’єкти — форми рельєфу, тектонічні структури, навмисно припускаючись помилок. Учні повинні виправити ці помилки

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Бесіда. У поширенні ландшафтів спостерігається зональність як одна з найважливіших рис географічної оболонки. Зональність ландшафтів виявляється в зміні їх природних характеристик (кількість тепла, зволоження, типи ґрунтів, рослинність, тваринний світ, фізико-географічні процеси і явища) залежно від зміни географічної широти. Основними чинниками зональності є кулястість Землі та її положення щодо Сонця. Від цього залежать величина кута падіння сонячних променів на земну поверхню, інтенсивність і кількість сонячної радіації. Остання збільшується від північних районів до південних. Із зональним розподілом тепла, сонячної енергії пов'язана зональність кліматичних умов, поверхневого стоку, ґрунтів, рослинності і тваринного світу, ландшафтів.

Географи, досліджуючи ландшафти материків,  рівнин, гірських країн, підводних океанічних схилів, об'єднують їх у певні групи — класифікують, позначають на картах їх межі .

Природна зона — один з великих природних комплексів Землі. Основними чинниками утворення природної зони є клімат і рельєф, тобто компоненти природного комплексу, від яких залежить формування і розвиток інших його компонентів (грунтів, рослинності, тваринного світу).

Бесіда. Природні зони розміщуються на всій території суходолу в певній послідовності від полюсів до екватора. їхній розподіл можна простежити за картою природних зон світу

Широтна зональність — закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів. Широтна зональність зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі.

Висотна поясність (вертикальна зональність) — закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості і зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою і зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів.

Робота з картою

 

Найбільші зональні комплекси географічної оболонки називають географічними поясами. Вони відрізняються один від одного температурними умовами, загальними рисами циркуляції атмосфери, грунтово-рослинному покриву і тваринному світі. Географічні пояси простягуються переважно в широтному напрямку і збігаються з кліматичними поясами.

У межах географічної оболонки виокремлюються зональні й азональні природні комплекси. Найбільші зональні природні комплекси — географічні пояси. Великі частини географічних поясів — природні зони, що відрізняються кліматичними умовами, ґрунтами, рослинним і тваринним світом. У горах природні комплекси змінюються з висотою.

Дослідження «Ландшафти у минулому і тепер» (презентації, повідомлення , доповіді)

V. Закріплення знань, вмінь та навичок

1. Прийом «Географічний практикум»

За допомогою карти в атласі з’ясуйте, в якій природній зоні ми живемо. Стисло опишіть її природні компоненти. 

2. Прийом «Проблемне питання»

Чи можна на одній географічній широті побачити майже всі природні зони? Якщо так, то де й чому?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.